ЗАКЛАД ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ №94

 





ДЕНЬ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ

З моменту Акта проголошення незалежності України пройшло більше чверті століття, в нашій країні відбулося багато радісних і сумних подій, ми створили і продовжуємо створювати нову історію молодої європейської країни.

Вперше День незалежності України відзначили 16 липня 1991 року - в річницю прийняття Декларації про державний суверенітет України Верховною Радою УРСР. У постанові Про День проголошення незалежності України було написано таке:

"З огляду на волю українського народу та його одвічне прагнення до незалежності, підтверджуючи історичну вагомість прийняття Декларації про державний суверенітет України 16 липня 1990 року, Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки постановляє: Вважати 16 липня Днем проголошення незалежності України і щорічно відзначати його як державне загальнонародне свято України".

Однак пізніше цю дату перенесли на 24 серпня. Саме 24 серпня 1991 Верховна Рада УРСР прийняла Акт проголошення незалежності України. Остаточно День незалежності України був підтверджений на всеукраїнському референдумі 1 грудня 1991 року. З цього дня історія України змінилася назавжди.

Вважати День незалежності офіційним державним святом стали, починаючи з 1992 року. Основний закон нашої держави - Конституцію України - прийняли 28 червня 1996 року.

19 лютого 1992 р. Верховна Рада України визнала тризуб малим Державним гербом.

У XIX ст. українці, які не мали власного гімну, співали "Многая літа", пісні й вірші "Дай, Боже, в добрий час", "Мир вам, браття, всім приносим", "Заповіт" Т. Шевченка, молитву "Боже, Великий Єдиний" та інші твори. У 1863 р. у львівському часописі "Мета" було надруковано вірш П. Чубинського "Ще не вмерла України...". Того ж року композитор М. Вербицький написав до нього музику. Пісня швидко поширилася на українських землях і за кордоном. А в 1917 р. була офіційно визнана гімном української держави.

6 березня 2003 р. Верховна Рада прийняла Закон "Про Державний гімн України". Згідно зі статтею 1 цього закону, Державним гімном України є національний гімн на музику М. Вербицького зі словами першого куплету та приспіву твору П. Чубинського з незначними змінами.

Державними символами України є прапор, герб і гімн, що визначено статтею 20 Конституції України. Опис державних символів України та порядок їх використання встановлюються законом, що приймається не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України.

Утвердження нової символіки відбувалося за умов гострої політичної боротьби. Розвиток подій в країні, стрімке розширення її міжнародних відносин зумовили запровадження нових символів ще до відповідних рішень Верховної Ради України. Уже 4 вересня 1991 р. над її будинком замайорів національний синьо- жовтий прапор. Такий само прапор піднімався під час візиту Голови Верховної Ради України Л. Кравчука до США і Канади у вересні–жовтні 1991 р.

28 січня 1992 р. Верховна Рада України затвердила Державний прапор. Державний прапор України – стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів. Ці кольори здавна використовувалися в символіці на українських землях, а в Галичині в XIX ст. були визнані національними. Подекуди українські патріоти віддавали перевагу малиновому та червоному кольорам. Однак на зламі ХІХ-ХХ ст. утвердився жовто-блакитний прапор. Він із деякими змінами використовувався в період УНР та Української Держави гетьмана П. Скоропадського, у Західно-Українській Народній Республіці, як державний прапор Карпатської України, а також українськими центрами в еміграції. У 1949 р. Українська національна рада за кордоном вирішила, що до остаточного встановлення державних символів незалежною владою України національний прапор є блакитно-жовтим (блакитний колір угорі і жовтий унизу).

Великий Державний герб, за Конституцією України, встановлюється з урахуванням малого державного герба та герба Війська Запорозького. Головним елементом Великого Державного герба України є знак Княжої Держави Володимира Великого.