Сторінка психолога
ПОРАДИ ПІД ЧАС ВІЙНИ!
Заради підтримки ви не маєте давати обіцянки, які від вас не залежать: «все буде добре», «нічого не станеться», краще скажіть: «що б не сталось, головне, що ми є один в одного». Якщо діти грають або малюють «війну» - не забороняйте. Емоції треба програти, озвучити, витягти.
5 корисних порад: як допомогти дітям почуватися більш захищеними у надзвичайній ситуації:
● Продовжуйте огортати дитину любов’ю і доглядом.
● Діти молодшого віку відчувають захист і батьківську любов через тактильний контакт, коли їх ніжно обіймають, читають разом або допомагають заснути.
● Якомога більше зберігайте щоденну рутину.
● Якщо ваша дитина не слухає, пам’ятайте, що таким чином вона намагається висловити ті почуття, що неспроможна висловити, і спробуйте контролювати своє роздратування.
● Також не забувайте піклуватися про власне фізичне та психічне здоров’я. Ви не можете допомогти своїм дітям, якщо самі почуваєтеся погано.
Дитяча психіка під час війни: перша допомога, усунення небажаних наслідків. Відчуття тривоги, страху і пригнічення під час таких невизначених часів як війна, є невідворотними. Діти в залежності від віку по різному реагують на стрес та кризову ситуацію. Діти 0-3 років: у цьому віці діти відчувають дратівливість, плачуть, можуть проявляти надокучливу або агресивну поведінку та боятися незрозумілих звуків, криків, різких рухів і потребують фізичної близькості батьків. Психіатри звертають увагу, що практично у всіх дітей, особливо молодших, зараз спостерігається певний регрес – діти капризують, не виконують домовленості, втрачають деякі навички, спостерігається порушення сну, коли діти вночі скрикують, проявляють страх. Якщо дитина так реагує, то у неї з психікою все гаразд. Дитина об’єктивно реагує на ситуацію, і батькам не треба лякатися такої поведінки дітей. У маленьких дітей дуже гнучка психіка, яка витісняє елементи страху. Допомога дорослого. Насамперед потрібно забезпечити присутність батьків та їхній тактильний контакт. Тримайте дітей у теплі і безпеці. Тримайте їх подалі від гучного шуму і хаосу. Частіше обіймайте і притискайте їх до себе. По можливості дотримуйтесь графіку годування і сну. Говоріть спокійним та лагідним голосом. Діти 4–6 років: часто відчувають безпорадність та безсилля, страх розлуки, у своїх іграх можуть відбивати аспекти ситуації, відмовлятися визнавати ситуацію та заглиблюватися в себе й не бажати спілкуватися з однолітками та дорослими. Допомога дорослого. Діти потребують, насамперед, безпеки, тому батькам слід заспокоїти дитину. Приділяйте дітям більше часу та уваги. Постійно нагадуйте їм, що вони знаходяться в безпеці. Поясніть, що вони не винні у події, що сталася. Намагайтеся не розлучати дітей з тими, хто піклується про них: з братами, сестрами та близькими. По можливості виконуйте звичні процедури і дотримуйтесь режиму. Простими словами, відповідайте на питання про те, що сталося, без страшних подробиць. Дозвольте дітям триматися поруч з дорослими, якщо їм страшно і вони чіпляються за дорослих. Будьте терплячими з дітьми, які повертаються до поведінки, притаманної більш молодшому віку, наприклад, смокчуть палець або мочаться в ліжко. По можливості створіть умови для ігор і відпочинку. Якщо дорослий поранений, перебуває у вкрай пригніченому стані або за іншої причини не може піклуватися про свою дитину, постарайтеся допомогти йому організувати догляд за дітьми. Тримайте дітей та їх близьких разом і не дозволяйте розлучати їх. Наприклад, якщо дорослого відвезли, щоб надати йому медичну допомогу, спробуйте відправити з ним дітей або докладно запишіть інформацію про те, куди його відправляють, щоб діти змогли зустрітися з ним.
ХВИЛИНКА ПСИХОГІМНАСТИКИ https://docs.google.com/document/d/1tC--hkyQ01Im7t20C0OVfIdDYPu07N_o/edit?usp=share_link&ouid=102106912310238526512&rtpof=true&sd=true
ПРАКТИКИ ДЛЯ ПОДОЛАННЯ СТРЕСУ
Що таке патронатна сім'я та як стати патронатним вихователем?https://docs.google.com/document/d/1BOGpT4BzEMVDuk3SoZFThbLaXYc1FuPH/edit?usp=share_link&ouid=107070293017286206692&rtpof=true&sd=true
ПРАКТИЧНИЙ ПСИХОЛОГ
В ЗДО №94 виникла ідея проведення кольорового тижня
У Базовому компоненті дошкільної освіти багато уваги приділено вихованню свідомого активного дошкільника. Це дитина, яка вміє і хоче пізнавати світ, не прагне до готових рішень і моделей поведінки, а хоче відкривати його самостійно: на дотик, смак і запах; такий малюк воліє роздивитись усі кольори яскравого світу, почути всі його звуки й мелодії.
Кольори зцілюють нас, змінюють наш настрій і внутрішній стан, заспокоюють і змушують діяти, розпалюють творчу думку або пристрасть, допомагають зосередитися. Колір впливає на підсвідомість не менш сильно, ніж вчасно сказане слово. Тому зараз створюються цікаві програми, розробки вправ та занять, ігор та дослідів, в яких використовується кольоротерапія в поєднанні з нестандартними техніками роботи в образотворчому мистецтві.
Понеділок - день зелений,
ніжний, лісовий, приємний.
ніжний, лісовий, приємний.
Вже вівторок. День червоний.
Він яскравий і святковий.
Він яскравий і святковий.
Середа у нас – день жовтий,
теплий, сонячний, солодкий.
теплий, сонячний, солодкий.
У четвер у нас день синій.
Він холодний і спокійний.
Він холодний і спокійний.
П’ятниця - день кольоровий,
він барвистий, веселковий
він барвистий, веселковий
