казкотерапія як технологія
КАЗКОТЕРАПІЯ ЯК ТЕХНОЛОГІЯ
ЕМОЦІЙНО-ВОЛЬОВОГО РОЗВИТКУ ДИТИНИ
Оцінна роль емоцій:
спонукати дитину до діяльності;
впливати на нагромадження та актуалізацію досвіду;
відчувати потребу в позитивній оцінці тих, хто оточує дитину;
отримувати визнання тих, хто оточує дитину, радіє за неï.
Становлення емоційно-вольового розвитку дитини – це першочергове завдання, вирішення якого можливо за умови загальних зусиль психологів, педагогів та батьків.
Емоційне благополуччя дітей залежить від: оцінки дорослого і думки однолітків.
Використання казкотерапіï сприяє розвитку емоційної уяви, що є основною змістовою лінією загального психічного розвитку дитини.
Казкотерапія – це:
мова спілкування з дітьми;
виховна система;
виховання і лікування.
Принципи казкотерапіï:
принцип базових життєвих цінностей;
принцип Життєвої Сили;
принцип багатогранності;
зв'язок між реальностями.
Етапи казкотерапіï:
спонтанне складання і передача історій;
етап наукового осмислення метафоричного матеріалу;
етап використання казки як технології, основного інструментарію психолого-педагогічноï роботи.
Форми роботи з казкою:
розповідь від першої і третьої особи;
розповідь і придумування продовження казки;
складання казок дітьми;
лялькотерапія;
постановка і розігрування казок;
аналіз казок;
імідж-терапія;
малювання казок;
медитаціï за змістом казки.
Можливості казкотерапіï в повсякденному житті:
пропонує цікаву діяльність на прогулянці;
проведення серіï дослідів;
допомагає дітям вивчити кольори;
закріплення рахунку;
виготовлення подарунків і вміння ïх красиво дарувати тощо.
Казка допоможе:
підвищити самооцінку;
прищепити побутові навички;
зробити рутину святом;
позбавити дитину страхів;
врятуватися від капризів;
заспокоїтися і розслабитися;
виховувати, прищеплювати навички культури поведінки;
цінувати рідну природу;
гуманно і дбайливо ставитися до світу.
Прогнозовані результати використання казки:
активно працюватиме інтуїція вихователя;
вихователь виявляє творчість.
Вимоги до складання казок:
оберіть героя для своєï казки;
уявіть його собі живим і таким, який розмовляє;
поселіть його в незвичайне місце;
відмітьте:
куди він потрапив,
кого там зустрів,
що зробив,
що з ним трапилось,
як себе почував, що вирішив,
хто герою допоміг, а хто заважав,
як випутався герой та повернувся назад.
Алгоритм складання сюжету для дітей раннього віку:
хто він (вона)?
Що трапилося з ним (нею) або що він (вона) зробили?
Чим закінчилася справа?